Розлучення з іспанцем
Право, яке дозволяє отримати розлучення в Іспанії, підлягло лібералізації. На даний час подружній зв`язок в Іспанії розглядається як вияв вільної волі двох сторін і його розірвання не пов`язане з наявністю юридично підтверджених причин. Заява про розлучення не може бути подана раніше, ніж через три місяці з дати вступу в шлюб.
Тим не менш, згідно зі ст. 1103 Цивільного процесуального кодексу щодо розірвання шлюбу зазвичай польськими судами розглядаються справи, в яких відповідач проживає або має звичайне місце проживання чи юридичну адресу в Польщі. Крім того, справи про розлучення розглядаються польськими судами, якщо:
- Обоє з подружжя мали остатнє місце проживання або звичайне місце проживання в Республіці Польща, якщо одне з них все ще має місце проживання або місце звичайного пербування в Польщі, або
- Один з подружжя – позивач, щонайменше рік проживав в Польщі перед терміном подання заяви про розлучення або
- Один з подружжя – позивач, є громадянином Польщі і проживає в цій країні не менше шести місяців перед терміном подання заяви про розлучення або
- Обоє з подружжя є громадянами Польщі.
Заяву про розлучення Ви можете подати після річного терміну проживання в Польщі, але перед цим Ви повинні зареєструвати іспанський акт шлюбу в польському ЗАГСі.
Також Ви повинні якнайшвидше залегалізувати своє перебування в Польщі, тому що Ваше перебування тут вже є нелегальним або невдовзі таким стане. Факт, що між країнами Євросоюзу немає кордонів, не означає що переїзд в іншу країну, а зокрема зміна місця проживання не вимагають дозволу. Якщо ви збираєтеся залишитися в Польщі більше трьох місяців, то Ви повинні отримати дозвіл на проживання або дозвіл на тимчасове проживання. Ця вимога не поширюється на людей, які працюють або мають свій бізнес на території Республіки Польща, які зберігають постійне місце проживання на території іншої держави-члена ЄС, до якого вони повертаються принаймні раз на тиждень. Також ця вимога не дотичить іноземця, який подорожує з громадянином ЄС (у Вашому випадку з чоловіком іспанцем).
У Вашій ситуації доречно звернутися з заявою до губернатора (воєводи) про надання дозволу на проживання в Польщі. Як правило, юрисдикція підкреслює, що співжиття з поляком (конкубінат) є підставою для такого дозволу.
Згідно зі ст. 30 Закону про іноземців іноземцю відмовляють у видачі національної візи у випадках, якщо у процедурі видачі візи іноземець зізнав неправду або приховав правду, або не обгрунтовав мети та умов планованого перебування.
[wazne]Шенгенську візу або національну візу видає або відмовляє у їй вуданні консул.[/wazne]
В заяві на видачу візи іноземець мусить вказати мету перебування в Польщі і тут, ймовірно, мета була вказана всупереч документам. На мій погляд, Вашим чоловіком булa вказанa метa приїзду до Польщі туристична або гостьова (відвідини), а не мета отримання дозволу на проживання на визначений період часу (тимчасове перебування).
В моїй оцінці чоловік повинен подати заяву на отримання виду на проживання на визначений термін. У відповідності зі ст. 54 Закону про іноземців дозвіл на тимчасове перебування надається членам сім'ї іноземця, що проживає на території Польщі на підставі дозволу на проживання.
[wazne]Іноземець, перебуваючи за межами Польщі складає заяву про отримання дозволу на проживання на тимчасовий період через посередництво консула.[/wazne]
Перед прийняттям рішення про видачу дозволу на проживання на визначений термін воєвода з юрисдикцією щодо передбачуваного місця проживання іноземця зобов'язаний звернутися до командуючого відділом прикордонної служби, обласного коменданта міліції, шефа агентства внутрішньої безпезки, а в разі потреби також до консула з юрисдикцією на остатнє місце проживання іноземця або до інших органів з заявою про переказ інформації чи в' їзд і перебування іноземця на території Польщі не несуть загрози для національної оборони або національної безпеки або охорони громадського порядку і безпеки.
Іноземцю, який отримав дозвіл на тимчасове проживання видається карта побиту – яка є дійсною протягом періоду цього дозволу.