Sprawdź status sprawy Umów wizytę online

Зміни в спрощеній системі працевлаштування іноземців у Польщі

Широкий спектр змін в сфері доступу іноземців до ринку праці передбачає проект положень до Закону “Про внесення змін до закону про сприяння зайнятості та установах ринку праці та деяких інших законодавчих актах”

Основним напрямком змін є запровадження механізмів, які дозволять більш ефективно боротися з шахрайством у сфері працевлаштування іноземців на основі т.зв. спрощеної процедури ( це стосується громадян Білорусі, Грузії, Молдови, України та Росії, які на підставі заяви роботодавця про намір доручити роботу іноземцю можуть бути працевлаштовані в Польщі терміном на 6 місяців протягом наступних 12 місяців.

Для цього було запропоновано:

дотримання роботодавцем зобов’язання щодо включення в договір підписаний з іноземцем умов праці, які визначені в зареєстрованій заяві (розмір грошової винагороди не може бути нижчим ніж у заяві), введення зобов’язання інформувати районні управління праці про початок, переривання та припинення роботи іноземцем, у разі невиконання цього обов’язку роботодавцю загрожує штраф або скасування можливості реєструвати заяви на певний період часу (роботодавець повинен протягом 7 днів надати цю інформацію до районного управління праці, якщо іноземець не приступив до роботи роботодавець теж зобов’язаний повідомити про це управління праці протягом 30 днів від дати початку роботи, вказаної в заяві); розширення обсягу даних, що збираються та обробляються інститутами ринку праці,  даними про реєстровані заяви, а також забезпечення більш ефективного потоку інформації між органом, який реєструє заяви та органом, що контролює законність працевлаштування, тобто Національною Інспекцією Праці та Прикордонною Службою.

Нові положення повинні допомогти у моніторингу масштабів фактичного використання заяв, виявленні патологічних явищ, що полягають у використанні заяв не за цільовим призначенням та у ідентифікації суб’єктів, які не мають наміру працевлаштовувати іноземців. Варто підкреслити, що в даний час, процедура працевлаштування на підставі заяв про намір доручити роботу іноземцю у багатьох випадках зловживається та використовується всупереч закону як іноземцями, так і роботодавцями. Попередні перевірки, проведені Національною Інспекцією Праці та Прикордонною Службою показали , що є випадки видачі великої кількості фіктивних заяв, в тому числі для подальшого перепродажу, а також випадки, коли іноземці перетнули польський кордон, але так і не були затруднені у роботодавця, який зареєстрував на них заяву.

Возз’єднання з родиною  у випадку проживання у Польщі, шлюбу з громадянином Польщі та наявності карти побиту

Відповідно до правового порядку, що діє на території Республіки Польща, особа яка проживає на цій території, одружена з громадянином Польщі та володіє картою побиту може забрати свою родину до себе на постійне проживання. Звичайно, це залежить від певних умов і вимагає спеціальної процедури.

Ця стаття описує, як це виглядає на практиці, які законодавчі положення регулюють ці питання і як іноземець повинен діяти крок за кроком для того, щоб об’єднатися з членами своєї родини.

Крок перший — отримання дозволу на постійне проживання

Для того, щоб іноземець міг привезти членів своєї сім'ї на територію Польщі, його перебування в Польщі повинно бути повністю легалізовано.

Найкращий спосіб — це отримати дозвіл на постійне проживання.

Відповідно до ст. 195 абзац. 1 пункт 4 Закону від 12 грудня 2013 року про іноземців (журнал законів 2020 року, пункт 35 із змінами) – дозвіл на постійне проживання надається іноземцю на невизначений термін, на його прохання, якщо:

1) він / вона одружений з громадянином Польщі та шлюб визнаний законодавством Республіки Польща, і пробув у ньому принаймні 3 роки до дати подання заяви, і

2) безпосередньо перед цим він / вона постійно перебував на території Польщі протягом принаймні 2 років на підставі дозволу на тимчасове проживання, наданого у зв'язку з одруженням з цим громадянином Польщі або у зв'язку з отриманням статусу біженця, надання додаткового захисту чи згоди на перебування з гуманітарних причин.

Дозвіл на постійне проживання надається іноземцю або відмовляється в його наданні воєводою за місцем проживання іноземця, шляхом винесення відповідного рішення (стаття 201 (1) Закону про іноземців).

Іноземець повинен подати заяву на отримання дозволу на постійне проживання особисто, не пізніше останнього дня свого законного перебування на території Республіки Польща. Сама заявка подається на спеціальному бланку, який можна знайти на веб-сайтах воєводських управлінь, одночасно додаючи підтверджуючі документи, які обгрунтовують подання цієї заявки (ксерокопія дійсного проїзного документа, чотири актуальні фотографії, актуальну копія свідоцтва про шлюб, копію посвідчення особи дружини/чоловіка, документи, які підтверджують, що перебування на території Польщі було безперервним) і письмову заяву складену під страхом кримінальної відповідальності за надання неправдивої інформації.

Процедура надання посвідки на постійне проживання іноземцю повинна тривати не довше ніж 3 місяці з дати її ініціювання, а процедура оскарження – 2 місяці з дати отримання апеляції (стаття 210 Закону про іноземці).

Іноземцеві, який отримав дозвіл на тимчасове проживання на території Польщі, воєвода за місцем проживання видає карту побиту. Карта підтверджує особу іноземця під час його перебування в нашій країні і дає йому право разом з проїзним документом багато разів перетинати кордон без необхідності отримання візи.

Перша карта проживання видається  воєводою, який надав іноземцю дозвіл на постійне проживання на термін 10 років з дати його видачі, а до закінчення терміну дії її слід замінити. Іноземець, який має дозвіл на постійне проживання, має право працювати на території Польщі без необхідності мати дозвіл на роботу.

Крок другий – іноземець отримує дозвіл на тимчасове проживання з метою воз’єднання для членів своєї сім'ї

Іноземці, які легально проживають на території Республіки Польща, після виконання певних умов, встановлених чинним законодавством, мають право привезти членів своєї сім'ї з метою возз'єднання.

Відповідно ст. 159 з. 1 п. 1 літ.а  Закону про іноземців – дозвіл на тимчасове проживання з метою возз'єднання сім'ї надається іноземцю, якщо він приїжджає на територію Республіки Польща або залишається на цій території з метою возз'єднання зі своєю сім'єю та є членом сім'ї іноземця, який проживає в Польщі на підставі постійного дозволу на проживання.

На додаток до вищезазначеної умови, такий іноземець також повинен мати медичне страхування або підтвердження того, що страхова компанія покриває витрати на його лікування на території Республіки Польща, джерело стабільного та регулярного доходу, достатнього для покриття витрат на життя для себе та членів своєї сім'ї, які перебувають на його утриманні та місце проживання в Польщі.

В перелік осіб, членів родини іноземця, які мають право отримати дозвіл на тимчасове проживання з метою возз'єднання, входять:

1. особа, яка перебуває з іноземцем у шлюбі, визнаному законодавством Республіки Польща

2. неповнолітня дитина іноземця або неповнолітня дитина особи, яка перебуває з ним у шлюбі, визнаному законодавством Республіки Польща, включаючи усиновлену дитину,

3. неповнолітня дитина іноземця, включаючи усиновлену дитину, яка перебуває на його утриманні, над якою іноземець фактично здійснює батьківську опіку,

4. неповнолітня дитина особи, яка перебуває з іноземцем у шлюбі, визнаному законодавством Республіки Польща, включаючи усиновлену дитину, яка перебуває на її утриманні, над якою вона фактично здійснює батьківську опіку,

Членом сім'ї неповнолітнього іноземця, якому надано статус біженця або додатковий захист, який перебуває на території Польщі без опіки, також вважається доросла особа, відповідальна за неповнолітнього відповідно до чинного в Польщі законодавства (стаття 159 (3) Закону про іноземців).

Процедура надання дозволу на тимчасове проживання для членів сімї іноземця

Для того, щоб іноземець зміг привезти свою родину до Польщі з метою возз'єднання, необхідно провести відповідну адміністративно-правову процедуру.

Дозвіл на тимчасове проживання членам сім'ї іноземця надається за заявою, поданою іноземцем, не пізніше останнього дня його законного перебування на території Республіки Польща та обставини, що є підставою для надання цього дозволу виправдовують його перебування в Польщі довше ніж 3 місяці. Дозвіл охоплює період, необхідний для досягнення мети перебування іноземця в Польщі, однак він не може перевищувати 3 років (стаття 98 Закону про іноземців).

Сама заява, згідно шаблону, затвердженого Міністром внутрішніх справ і яку можна знайти на веб-сайтах воєводських управлінь, подається до воєводи за місцем проживання іноземця.

Воєвода надає або відмовляє у наданні дозволу, шляхом винесення адміністративного рішення протягом принаймні одного місяця з моменту порушення провадження у цій справі. В рішенні також вказується термін дії дозволу на тимчасове проживання.

До бланку заявки іноземець, у якого також беруть відбитки пальців, зобов’язаний додати ксерокопію дійсного проїзного документа (оригінал повинен бути представлений для перевірки), а також чотири актуальні фотографії та документи, необхідні для підтвердження даних, що містяться в заяві та підтвердження обставин, що виправдовують необхідність отримання дозволу на тимчасове проживання (стаття 106 Закону про іноземців).

Якщо іноземець перебуває за межами території Республіки Польща, заява про надання дозволу на тимчасове проживання з метою возз’єднання сім’ї подається іноземцем, який проживає в Польщі, до якого приїжджає член його сім’ї.

У випадку неповнолітнього іноземця, заява про надання дозволу на тимчасове проживання подається його батьками або опікунами, призначеними судом, або одним із батьків або одним з опікунів, призначених судом (стаття 105 (3) (1) Закону про іноземців).

Під час подання заяви про надання дозволу на тимчасове проживання іноземцю, який є неповнолітнім і якому на день подання заяви виповнилося 6 років, необхідна його присутність.

Якщо заява про надання дозволу на тимчасове проживання була подана протягом встановленого терміну та під час законного перебування іноземця на території Польщі, не містила формальних невідповідностей або вони були виправлені вчасно, воєвода проставляє в проїзному документі іноземця штамп, який підтверджує подання заяви. Перебування іноземця вважається законним з дати подання заяви до дати, коли рішення про надання дозволу на тимчасове проживання стає остаточним (стаття 108 Закону про іноземців).

Правові наслідки надання дозволу на тимчасове проживання для членів сімей іноземців

Іноземцеві, який отримав дозвіл на тимчасове проживання на території Польщі, воєвода видає карту проживання. Це підтверджує особу іноземця під час його перебування в нашій країні і дає йому право разом з проїзним документом багато разів перетинати кордон без необхідності отримання візи.

У випадку, якщо від імені іноземця, що перебуває за межами Польщі, заяву про надання дозволу на тимчасове проживання подав член його родини, карта проживання видається на прохання іноземця, якому надано дозвіл.

Органом, уповноваженим видавати карту проживання є воєвода, який видав дозвіл на тимчасове проживання іноземцю. Подаючи заявку на отримання карти необхідна присутність іноземця для взяття у нього відбитків пальців.

Іноземець зобов'язаний забрати карту особисто, але коли вона видана особі, яка не досягла тринадцяти років, право забрати карту має її законний представник або посадова особа з питань пробації.

Слід підкреслити, що дозвіл на тимчасове проживання дає право іноземцю працювати без необхідності мати будь-який інший документ.

Наша фірма має намір працевлаштувати громадянина України, який перебуває на території Польщі у рамках руху безвізового. Особа ця має право перебувати на підставі паспорту біометричного до 15 квітня 2020р.  Чи достатньо буде зареєструвати на цю особу заяву про намір доручити роботу іноземцю і в зв’язку з станом епідемії його перебування буде легальним, чи слід вжити якихось додаткових кроків?

Відповідно до тексту чинного Закону “Про конкретні заходи , пов’язані з профілактикою і ліквідацією COVID-19, інших інфекційних захворювань і викликаних ними кризових ситуацій”, якщо термін для подання заяви на отримання дозволу на тимчасове проживання, про який йдеться в статті 105 з.1 від 12 грудня 2013 р.про іноземців(журн.зак.з 2020р. Poz.35) випадає в період надзвичайної ситуації або стану епідемії, оголешонеї у зв’язку з зараженнями вірусом Sars-Cov-2, термін цей продовжується до закінчення 30 дня від дати анулювання цього стану.

Крім того, вищезгадане урегулювання застосовується до термінів, про які йдеться в ст. 85, ст.1391, ст.139t, ст.202 зак.1 , які застосовуються до дозволів на постійне проживання і проживання резидента довготермінового ЄС і ст. 300 зак.2 Закону від 12 грудня 2013р.про іноземців.

Як виникає з вищеперерахованих урегулювань, не продовжується легальне перебування осіб, які перебувають у Польщі у рамках безвізового руху, на підставі інших віз, ніж польська національна віза , а також особи, які перебувають на підставі дозволу на тимчасове проживання.

Особи, які перебувають у рамках руху безвізового, для легального перебування повинні подати заяву на дозвіл на тимчасове проживання, не пізніше останнього дня свого легального перебування. У той же час, застерігаємо Вас від подачі заяв за посередництвом пошти польської в кінці терміну легального перебування.

Нагадую Вам, що надання дозволу на тимчасове проживання є процедурою, ініційованою тільки на вимогу іноземця. Згідно ст.61 пар.3 Кодексу адміністративного судочинства датою початку розгляду справи  є дата доставки звернення до державного органу.

Це означає, що не достатньо вислати в останній день легального перебування заяву на отримання дозволу за допомогою пошти, а потрібно фактично доставити її органові не пізніше останнього дня легального перебування.

Варто відзначити, що датою початку розгляду справи на вимогу іноземця, яка була подана за допомогою електронної системи є днем внесення такої вимоги в електронну систему державного органу. Це положення було введено ст.36 п.4  InformPodPublU і ввійшло в життя від 02.11.2005р. Це було пов’язано з введенням в КАС можливості надання послуг за допомогою електронних систем.

Тому, ми рекомендуємо висилати заяви на адрес електронної пошти воєводи, що компетентний в залежності від місця вашого проживання або за допомогою довіреного профілю ePUAP і додатково висилати поштою доповнення формальних браків до заяви, яка була подана в такий спосіб.

У той же час, ми запрошуємо Вас скористатися з наших послуг в області легалізації перебування, гарантуємо належне проведення всіх процедур в цей важкий для всіх час.

Питання, пов'язані з отриманням дозволу на тимчасове перебування в Польщі на основі укладення шлюбу з громадянкою Польщі регулює ст. 158 і Закон про іноземців.
 
У разі перебування на території Польщі у зв'язку з перебуванням у шлюбі з громадянкою Польщі іноземець не повинен мати коштів на утримання, а також медичної страховки. Звичайно, усі поля заяви про видачу дозволу на тимчасове проживання, повинні бути заповнені у відповідності з фактичним станом, тобто якщо людина не має страховки або коштів слід вказати "Не маю".
 
Нотаріальний переклад паспорта є зайвим. Бо у відповідності зі ст. 106 Закону про іноземців при подачі заяви про видачу дозволу на тимчасове проживання, іноземець несе кримінальну відповідальність за дачу помилкових показань і письмово підтверджує те, що дані, які містяться у заяві є правдивими, і надає закордонний паспорт, а так само актуальну фотографію та документи, необхідні для підтвердження даних, що містяться в заяві, та обставин, які підтверджують подання заяви про видачу дозволу на тимчасове проживання.
 
З вище зазначеної статті випливає що нотаріальний переклад паспорта не потрібен. Крім того, іноземець повинен довести ті обставини, на які він посилається, тобто надати копію свідоцтва про шлюб, видане до подання заяви, як правило, потрібно подати копії паспортів подружжя і пред'явити для звірення оригінали.
 
Ніяких проблем між транскрипцією імені в паспорті та в акті шлюбу виникнути не повинно. Однак, якщо виникнуть які-небудь сумніви в цьому відношенні потрібно буде донести документ, виданий присяжним перекладачем з зазначенням можливих транскрипцій прізвища, залежно від використовуваного методу.
Щоб мати можливість легально жити в Польщі Ваш чоловік, повинен отримати дозвіл на тимчасове перебування у зв'язку з перебування у шлюбі з громадянкою Польщі. Відповідно до Закону про іноземців Вид на проживання, на підставі викладеного вище, надається іноземцю, якщо обставини, які є підставою для видачі дозволу, виправдовують його перебування на території Республіки Польща протягом терміну, що перевищує 3 місяці.
 
В ході розгляду справи буде істотним, чи є Польща Вашим місцем проживання і чи тут Ви хочете жити. Якщо Ви не живете в Польщі, то, швидше за все, ваш чоловік отримає негативне рішення. Оскільки відповідно, ст. 100 пункт 1 Закону про іноземців у видачі дозволу на тимчасове проживання відмовлено іноземцю, якщо він не задовольняє умовам надання йому дозволу на тимчасове перебування, враховуючи заявлену мету перебування чи обставини, які є підставою для видачі дозволу, не виправдовують його перебування на території Республіки Польща протягом терміну, що перевищує 3 місяці.
 
Незалежно від того, чи буде Ваш чоловік мати дозвіл на тимчасове перебування у Польщі, або документ, що посвідчує особу, виданий при наявності дозволу на постійне проживання, то для в'їзду в Англію він повинен клопотати про видачу візи, так як Англія не входить в Шенгенську зону.
 
Однак, якщо Ви збираєтеся поїхати в Англію на постійне місце проживання разом з чоловіком тоді необхідно буде клопотати про візу для перебування з сім'єю. Як чоловік громадянки Польщі, ваш чоловік може клопотати про так звану EEA Family Permit. Це тип сімейної візи в Великобританію для іноземців-подружжя громадян країн Європейського Економічного Простору. Він дає право жити і працювати у Великобританії.
В першу чергу звертаю вашу увагу, що після вступу в силу нового Закону про іноземців зайвим є окрема заява про видачу дозволу на роботу. В даний час все виконується в процесі однієї процедури про видачу дозволу на тимчасове перебування і роботу.
 
Повертаюся до змісту вашого питання. У відповідності зі ст. 105 Закону про іноземців, іноземець подає заяву про видачу йому дозволу на тимчасове проживання особисто, не пізніше останнього дня його легального перебування на території Республіки Польща.
 
Якщо строк на подання заяви про видачу іноземцю дозволу на тимчасове проживання був збережений і заява не містить офіційних недоліків або формальні недоліки були усунені у строк, перебування іноземця на території Республіки Польща вважається законним з дня подання заяви до дня, в якому рішення про надання дозволу на тимчасове перебування стане остаточним.
 
Розміщення штампа, що підтверджує подачу заяви про видачу дозволу на тимчасове проживання в проїзному документі іноземця не дає право на перетин кордонів. Розміщення відбитка штампа в проїзному документі тільки підтверджує подачу заяви в установлений строк про надання дозволу на проживання та легалізує перебування іноземця в Польщі до моменту одержання ним рішення про видачу (або не видачі) дозволу на проживання.
 
В цілі (легальної) поїздки за межами польського кордону, іноземець повинен подати заяву на візу в посольство держави, до якої збирається в подорож.
З метою якнайшвидшої релокації співробітників до Польщі, в першу чергу, слід було б зробити працівникам заяви про намір надати їм роботу. Громадяни Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови, Росії, України можуть працювати у будь-якій галузі, без обов'язку отримання дозволу на роботу в період до 6 місяців протягом року. Працевлаштування таке відбувається на основі реєстрації заяви про намір доручити іноземцю виконання роботи, складене польським працедавцем і зареєстроване в повятовому Управлінні праці. Процедура отримання заяви займає один день – реєстрація заяви відбувається в Управлінні праці на вул. Grochowska у Варшаві. На підставі вищевказаних заяв безпосередньо після прибуття до Польщі іноземці зможуть працювати в Польщі.
 
Наступним кроком буде подання заяв на дозвіл на перебування і роботу, а також заяв про дозвіл на тимчасове перебування для членів їх сімей. Відповідно до Закону про іноземців, дозвіл на тимчасове перебування отримує іноземець, який доведе, що він повинен перебувати протягом не менше 3 місяців на території Польщі. 
 
Вищевказані дозволи іноземець може отримати на термін його працевлаштування, тобто не більше 3-х років. Під час процедури потрібно буде довести, що іноземець має кошти на проживання, надати трудовий договір, наявність страховки, уявити RMUA, а також потрібно мати місце проживання, тобто пред'явити договір оренди, кредитування і т. д. Крім того, слід провести «Тест ринку праці» та отримати інформацію старости (опінію) Управління праці, що на запропоновані посади немає бажаючих (які відповідають очікуванням роботодавця) польських громадян. 
 
Після 2-х місяців з моменту подачі заяви, вони отримають дозвіл на тимчасове проживання, після трьох років процедуру слід повторити і після 5 років роботи в Польщі іноземець може клопотати про надання йому дозволу на перебування довготермінового резидента.
 
Вартість юридичних послуг, описаної релокації співробітників, становила б 10 000 злотих + ПДВ і включає в себе:
 
Отримання заяви про намір працевлаштування на підставі довіреності;
 
Отримання інформації старости Управління праці, необхідної для працевлаштування працівників;
 
Подача заяв та підготовка необхідних документів для отримання дозволу на тимчасове перебування у Польщі;
 
Організація зустрічей з іноземцями для того, щоб відповісти на поставлені ними питання;
 
Постійне юридичне обслуговування роботодавця, протягом строку замовлення, в галузі юридичних проблем, пов'язаних з доручення роботи іноземцеві – аналіз трудових договорів з точки зору відповідності Закону про іноземців, і т. д.
Польський ринок праці наповнений працівниками з України. Українці – найбільш лічна група іноземців в Польщі. Одні з найближчих сусідів поляків, котрі нерідко втікають від війни.Шукають не тільки притулку, але також гідного заробітку, який дасть їм можливість жити на вищому рівні, ніж в Україні. Поляки тепер більш вимогливі і не хочуть працювати за 7 злотих на годину. Українці не мають нічого проти такого заробітку, тому досить часто знаходять роботу. Не всі українці  це фізичні працівники, в Польщу приїжджають також висококваліфіковані працівники, яких роботодавці зустрічають з відкритими обіймами.
 
Іноземці в Польщі
 
Наперекір тому,  чого б можна було очікувати, іноземці не являлються так лічною групою в Польщі. Працюючих поляків налічується 16 мільйонів, тоді як іноземців тільки 400 тисяч. Тих, котрі працюють в Польщі нелегально також не так вже і багато. Згідно статистики на 40 поляків припадає один мігрант. До того ж іноземці потрібні Польщі, оскільки незважаючи на високий рівень безробіття до праці охочих поляків мало. Звісно, досить низька заробітна платня є причиною того, що на професії, де потрібні некваліфіковані працівники немає попиту. Ці прогалини успішно заповнюють на сьогоднішній день іноземці, в переважній більшості українці, хоча як можна сподіватися, це тільки початок і кількість іноземців буде збільшуватися. Винні самі роботодавці, котрі неохоче підвищують заробітну платню. Якщо не змусити їх законодоавством або зміною політики, то самостійно не будуть підвищувати годинної ставки. Українці поки що не мають таких вимагань як поляки, тому роботодавці правевлаштовують їх.
 
Експати чи трудові мігранти?
 
Вважається, що українці виконують за поляків тільки роботу, яка не вимагає ніякої кваліфікації. Таких називають трудовими мігрантами. Зростаюча група –  експати, тобто ті, котрі працюють на високих посадах, наприклад в індустрії ІТ, менеджерами, інженерами і навіть лікарями. Кількість лікарів ймовірно буде збільшуватуся оскільки в цьому секторі Польща має суттєві браки, тому що багато поляків виїжджають на захід, де їм пропонують до чотирьох разів більш високу заробітну плату. Українці мають дві можливості перебування, а саме: дозвіл на роботу, який видається на довший час перебування або ж дозвіл на підставі заяви самого роботодавця. Остання форма зайнятості простіша з формальної точки зору, проте передбачає більш короткий термін перебування іноземця в Польщі.

Один з наших працівників пред’явив нам дозвіл на тимчасове проживання, виданий воєводою Мазовецьким, з інших причин, ніж робота. Крім того, на його карті перебування немає помітки “доступ до ринку праці”.Зауважу, що особя ця закінчила денну форму навчання у Польщі. Чи маємо ми розірвати з ним трудовий договір у цій ситуації?

Згідно пар.1 п.15 Розпорядження міністра праці та соціальної політики від 21 квітня 2015р. про випадки, коли допускається доручення роботи іноземцю на території Республіки Польща без необхідності отримання дозволу на роботу, якщо іноземець є випускником денної форми навчання у вищих учбових закладах Польщі.

Згідно ст.2 р1 п.5 і 12 Закону про вищу освіту від 27 липня 2005року, вища освіта це: навчання на першому рівні (бакалаврський), на другому рівні(магістерський), яке надає навчальний заклад, уповноважений його проводити; стаціонарне навчання( раніше денна форма)-це форма вищої освіти, в якій принаймні половина навчальної програми реалізується у формі викладацьких класів, що вимагають безпосередньої участі викладачів та студентів.

Іноземець звільняється від необхідності отримання дозволу на роботу не залежно від того, він є випускником денної форми навчання у приватному чи державному закладі освіти. Іноземець повинен належним чином удокументувати своє право на роботу без необхідності отримання дозволу, подаючи суб’єкту, який доручає роботу, свій університетьський диплом з стаціонарною формою навчання. Суб’єкт цей повинен мати копію документів для представлення контролюючим органам ( зокрема Інспекції праці та Прикордонній Службі).

Крім того, іноземець повинен мати документ, що підтверджує його законне перебування у Польщі. Відповідно до ст.87 абз.1 п.12с Закону про просування зайнятості та установи ринку праці, іноземець має право працювати на території Республіки Польща: якщо він має дозвіл на роботу і перебуває на території Польщі; якщо він має дозвіл на роботу та перебуває на  території Республіки Польща на підставі дозволу на тимчасове проживання , окрім дозволу наданого у зв’язку з обставиною, зазначеною у ст.181 розд.1 Закону від 12 грудня 2013 р. про іноземців.

Підсумовуючи, ваш працівник працює на законних підставах, оскільки згідно розпорядження він звільняється від обов’язку мати дозвіл на роботу та має дозвіл на тимчасове проживання, не виданий відповідно до ст.181 розд.1 Закону про іноземців.

 

В процесі пошуку няні для мого 12 місячного сина, звернулася до мене пані з України, ми все обговорили і я дуже хотів би працевлаштувати її офіційно, як опікунку для дитини на повний робочий день. Її ситуація полягає в наступному: від червня 2015р. протягом пів року вона мала піврічну візу, після її закінчення вона повернулася в Україну і продовжила свою візу на один рік. Тепер вона має дозвіл на роботу, виданий на прохання попередньої сім’ї, де вона доглядала за дитиною. Моє питання:

1.Що я маю зробити, щоб працевлаштувати її офіційно?

2.Скільки часу це триває?

3.Знаю, що є щось таке, як “умова активізуюча” для нянь з дофінансуванням внесків ZUS, чи застосовується це до іноземців?

4.Чи ви можете допомогти мені в вирішенні цієї ситуації і скільки це буде коштувати?

У цьому випадку, для працевлаштування опікунки для дитини в найкоротші терміни і згідно закону, слід подати заяву на надання дозволу на тимчасове проживання і роботу для опікунки дитини, а також, одночасно подати заяву на дозвіл на роботу типу А.

У випадку дозволу на тимчасове проживання і роботу, він видається на 3 роки і немає необхідності виїжджати за кордон для поновлення візи. Період очікування на такий дозвіл в середньому становить близько 6 місяців. Про те, дозвіл на роботу типу А видається протягом 30 днів від дня подання заяви. Після отримання дозволу на роботу, ви зможете на законних підставах працевлаштувати опікунку для дитини.

Отримавши дозвіл і підписавши трудовий договір з працівником, ви повинні зареєструвати свою особу, як платника внесків ZUS, а опікунки, як особу застраховану. 1 жовтня 2011 року набув чинності Закон від 4 лютого 2011року про догляд за дітьми до трьох років. Відповідно до цього закону, можна працевлаштувати няню на “умові активізуючій”, яка буде піклуватися про дитину в період від 20 тижня життя до 3 років. Такий догляд може тривати до закінчення шкільного року, в якому дитині виповниться 3 роки, у випадках коли є неможливим, утрудненим забезпечення дитини дошкільним вихованням- до 4 років. Даний закон не містить жодних обмежень, щодо працевлаштування іноземців.

Якщо у вас виникли додаткові питання, я залишаюся у вашому розпорядженні.

Ми є подружжям, маємо російське громадянство. Від 2005 р. проживаємо у Польщі, наша карта перебування дійсна до 2018р. На даний час, ми задумуємося над тим, щоб купити нерухомість у Польщі – квартири в Ґданську. Чи потрібен нам дозвіл на придбання цієї нерухомості?

Питання, пов'язані з придбанням нерухомості іноземцями, були врегульовані в Законі Про купівлю нерухомості іноземцями від 24 березня 1920 р. Важливим у цій справі є  положення Регламенту міністра внутрішніх справ від 20 червня 2012 р. про детальну інформацію та види документів, які іноземець зобов’язаний подати під час звернення за дозволом на придбання нерухомості.

Як правило, на придбання нерухомості іноземцем потрібен дозвіл. Дозвіл видається уповноваженою особою Міністерства внутрішніх справ, якщо немає заперечень зі сторони Міністерства національної оборони, а у випадку з сільськогосподарською нерухомістю, якщо заперечення також не висуває міністр, який відповідає за розвиток сільської місцевості.

Про те, даний Закон про придбання нерухомості іноземцями передбачає ряд винятків із зазначеного правила. Відповідно до ст. 8 Закону про придбання нерухомості іноземцями, дозвіл не потрібен за умови придбання житлового приміщення у розумінні Закону від 24 червня 1994 року про право власності на житлові приміщення. За винятком квартир, розташованих у прикордонній зоні.

Житлові приміщення- це розділені суцільними стінами кімнати, всередині будівлі, призначені для постійного проживання людей, які разом із допоміжними приміщеннями задовільняють їхні житлові потреби. Положення цього закону застосовуються і до приміщень, що використовуються для інших цілей, ніж житлові.

Відповідно до Регламенту Міністра внутрішніх справ та адміністрації від 29 серпня 2001 року щодо переліку ґмін, які знаходяться в прикордонній зоні, Ґданськ розташовано в прикордонній зоні. Тому, якщо квартира знаходиться в цій зоні, необхідно отримати дозвіл міністра внутрішніх справ на придбання даного майна. Процедура, пов'язана з придбанням нерухомості іноземцем, займає близько 6 місяців.

Заява на дозвіл для придбання нерухомості повинна містити детальну інформацію про:

  1. документи, що засвідчують особу покупця;
  2. правова документація нерухомості;
  3. ідентифікація продавця;
  4. правові підстави для придбання нерухомості;
  5. мета придбання цього майна, а якщо придбання майна має відбуватися з метою підприємницької або сільськогосподарської діяльності – також запланований спосіб використання майна, включаючи вид інвестицій, запланованих на нього;
  6. джерела коштів на придбання нерухомості.

Крім того, до заяви слід додати засвідчені копії документів або їх оригінали, тобто: посвідку на проживання, рішення про дозвіл на проживання, паспорт, копію земельного та іпотечного реєстру придбаної нерухомості, витяг із Поземельної книги разом із витягом з кадастрової карти, заява продавця, що виражає бажання продати майно іноземцю.

При поданні заяви про дозвіл на придбання нерухомості іноземцем стягується гербовий збір у розмірі 1570 злотих.

Вартість розгляду справи через нашу юридичну фірму становить 1500 злотих.

Відповідно до положеньадміністративно-процесуального кодексу рішення у справіякі вимагаютьроз'яснювальнихдій повинно бути виконано не пізнішеніжпротягоммісяця, особливо складного – не пізніше 2-х місяціввіддати початку процедури, післяоскарження – протягом 1-го місяцявіддатиодержанняоскарження. (ст. 35 кпап).
 
Звертаю вашу увагу на те, щовід заяви про зняття заборони в'їзду на територіюПольщісправляєтьсягербовийзбір у розмірі 10 злотихзгідно з додатком до Закону про сплатуподатків.
 
У відповідностізі ст. 318 Закону про іноземців у рішенні про зобов'язанняіноземця до поверненнявиносить постанову про заборону повторного в'їзду на територіюРеспублікиПольщаабо на територіюПольщі та країнШенгенськоїзони і встановлює строк цієї заборони.
 
Орган, якийвинісрішення про зобов'язанняіноземця до повернення, на проханняіноземця, під час прийняттярішенняможескасуватизаборону. Закон про іноземців не передбачаєіншоїситуації в якійця заборона може бути скасованаабозупинена. Зокрема, той факт, що Консул РеспублікиПольща видав Вам візу не дає права на скасуваннярішення про заборонув'їзду на територіюПольщі, щонадаліпризвело до визнанняприкордонноїслужби, що Ви не виконалипокладеного на Вас зобов'язання і буловинесенорішення про черговузаборонув'їзду на територіюПольщі, щоповністювідповідає чинному законодавству.

Мій партнер, громадянин Пакистану, від 2011 року безперервно перебуває на території Польщі. Що можемо зробити, щоб залегалізувати його перебування? Також, у 2013 році у нас народилася донька.

Відповідно до ст.100 Закону про іноземців, воєвода відмовляється надавати іноземцю дозвіл на проживання, якщо він подав заяву під час нелегального перебування або перебував на цій території незаконно.

Незаконне перебування іноземця, яке є підставою для винесення негативного рішення, означає перебування іноземця всупереч закону, що регулює перебування іноземців на території Польщі.

Закон про іноземців передбачає декілька винятків із зазначеного правила, що відкриває можливість легалізації перебування вашого партнера. А саме, перш за все, слід зазначити, що незаконне перебування іноземця не може бути підставою для відмови у видачі дозволу на тимчасове проживання для іноземців, які є подружжям громадян Польщі.

Крім того, Закон про іноземців, який набув чинності 1 травня 2014року, додатково запровадив ще два винятки, коли надається дозвіл на тимчасове проживання в ситуації нелегального перебування іноземця.

А саме, відповідно до ст.160 Закону про іноземців, дозвіл на тимчасове проживання може бути виданий іноземцю, який веде сімейне життя, у розумінні Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, складеної в Римі 4 листопада 1950 р.(Журнал законів 1993р. №61, ст.284 зі змінами ) із громадянином Польщі, який проживає на території Польщі або громадянином іншої держави-члена Європейського Союзу, держави-члена Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ)-учасників угоди про Європейський економічний простір або Швейцарської конфедерації, з яким він спільно проживає на цій території.

На мою думку, сам факт народження дитини та догляд за нею, а також перебування у цивільному партнерстві з громадянином Польщі говорить на користь надання партнеру дозволу на тимчасове проживання.

Якщо у Вас є додаткові запитання, я залишаюся у вашому розпорядженні і повідомляю Вам, що можна доручити нам вести справу легалізації вашого партнера. 

У постанові від 25 січня 2010 року, Воєводський Адміністративний Суд у Варшаві,№VSA/ Wa 1446/ 09 зазначив, що для Воєводи в якості головного документа є тільки акт цивільного стану незважаючи на те, що закон про репатріацію також говорить про інші документи, що дозволяють визначити походження предків.
 
Вище описану проблему розкрив Окружний Суд в Глівіце (відділ м.Рибник), №VK 61/14, в якому йдеться, що документ, що засвідчує особистість являє собою особливий тип документа, як це визначено в ст. 155 § 14 Кримінального кодексу, оскільки це документ, який, відповідно до положень зазначеного закону являє собою документ, що посвідчує особу власника (фізичної особи).
 
Встановленням тотожності особистості є її зовнішній вигляд, ім'я, стать, дата і місце народження, громадянство, місце проживання та інші дані, які дозволяють її індивідуалізувати.
 
Документом що посвідчує особу, зокрема є: паспорт, військовий квиток, закордонний паспорт, проїзний документ, віза, карта перебування, польський проїзний документ для іноземця, тимчасовий проїзний документ для іноземця, посвідчення особи іноземця та документ, який був виданий згідно з положеннями міжнародних угод. Довідник строго визначений.
 
Таким чином, як справедливо вказував Воєводський Адміністративний Суд у Варшаві 13 січня 2014 року,№IV SA / Wa 2589/13, орган що здійснює процедуру видачі дозволу на постійне проживання іноземцеві який декларує свою польську національність, повинен визначити його приналежність до польської національності на підставі доданих до матеріалів справи документів, використовуючи критерії, наведені в законі про репатріацію, керуючись необхідністю інтерпретації, щоб було забезпечено виконання конституційної норми.
 
Право на постійне проживання в Польщі, конституційно адресовано до людини, польське походження якої було встановлено на законній підставі.
 
У даному випадку застосовуються положення закону про репатріацію які не залежать від матеріального аспекту (дозвіл на постійне проживання в Польщі), процедурний аспект, який стосується режиму, в якому має відбуватися затвердження передумови польського походження.
 
У відповідності з положенням ст. 6 Закону про репатріацію доказами польського походження можуть бути документи, видані польськоюдержавою або церковною владою, а також владою колишнього СРСР, що стосуються заявника або його батьків, дідусів і бабусь або прадідусів та прабабусь, а саме:
 
Згідно з рішенням Верховного Суду від 25 грудня,№III SK 10/13, одним з важливих відмінностей народу є питання існування національної самосвідомості, тобто сприйняття власного співтовариства як нації. У Польщі відрізняється приналежність до нації від громадянства, хоча Конституція Республіки Польща використовує фразу «Ми, Польський Народ – всі громадяни Республіки Польща», проте вираз Польський Народ, необхідно розглядати ширше, ніж громадяни.
 
У польському законодавстві відсутнє визначення правового терміна «національна приналежність» і «національна свідомість», а термін «громадянство» був визначений, наприклад, в Європейській Конвенції про громадянство, «це юридичний зв'язок між людиною і державою і він не вказує на етнічне походження цієї особи».
 
Можна сказати, в самих загальних рисах, що громадянство це правовий статус, а національність-це стан фактичний.
 
На відміну від громадянства чітко визначених законом, національність є станом свідомості кожної людини, з чого випливає стан ідентифікації з певною національною/етнічною групою.
 
Нажаль, у Вашому випадку ми не можемо говорити про «польську національність». Як було зазначено раніше, що сам факт наявності громадянства не є тим самим що «приналежність до нації», як визначено в Законі.
Ваш Дідусь був переведений в резерв Республіки Польща, але це не свідчить про його бажання ідентифікувати себе з Польським Народом.
 
Частина поляків у загальній кількості жителів II Республіки Польща досягало приблизно 64%. Решту становили національні меншини, в числі яких була Польща, порівняно з іншими країнами Європи її було дуже багато (незважаючи на те, що в Центральній Європі, багатонаціональна структура держав не була чимось незвичайним). Більшу частину займали українці (16%); другими були євреї (10%); третьми білоруси (6%); четвертими німці (4%); решта кілька відсотків займають інші численні національні меншини.

Польський ринок праці для іноземців розвивається дуже динамічно. Причиною такого стану справ є дуже низький рівень безробіття серед поляків, небажання займатися певними видами діяльності, а також більша гнучкість та лібералізація норм, що регулюють правила найму іноземців.

Який порядок отримання дозволів на роботу для іноземців, які закони регулюють ці питання та які категорії іноземців можуть їх отримати? Відповіді на ці питання ви можете знайти в цій статті.

Коли потрібен дозвіл на роботу для іноземця і хто його видає?

Питання, пов’язані з працевлаштуванням іноземців регулює закон від 20 квітня 2004 р. про промоцію працевлаштування та установи ринку праці (журн.зак.з 2020р. п.1409 з под.змінами). Відповідно до ст.87 з.1 п.12 – іноземець, який є громадянином країни, яка не належить до Європейського Союзу або Європейського економічного простору, має право працювати на території Республіки Польща, якщо він має дозвіл на роботу та діючий дозвіл на проживання в Польщі, який включає візу або дозвіл на тимчасове проживання, який надає право на виконання роботи. Не поширюється це на візу видану в туристичних цілях.

Таким чином, громадяни країн з-поза меж Європейського Союзу або Європейського економічного простору, які мають намір працювати на території Польщі, як правило, повинні мати дозвіл на роботу, виданий місцевим компетентним воєводою.

Дозвіл на роботу необхідний, якщо іноземець:

1) виконує роботу на території Республіки Польща на підставі угоди з суб'єктом, зареєстрований офіс або місце проживання якого, або філія, відділ або інша форма організованої діяльності знаходиться в Польщі,

2) проживає на території Республіки Польща протягом періоду, що перевищує загалом 6 місяців протягом наступних 12 місяців, у зв'язку з виконанням функцій в правлінні юридичної особи, внесеної до реєстру підприємців або є компанією з обмеженою відповідальністю в організації або у зв’язку із веденням справ командитного товариства або командитно-акціонерного товариства в якості генерального партнера, або у зв’язку із наданням йому довіреності. У цих випадках, право розглядати заяву має воєвода компетентний за місцем проживання або місцем реєстрації суб’єкта, який доручає виконання роботи іноземцю,

3) виконує роботу для іноземного роботодавця і направлений на територію Республіки Польща до філії чи установи іноземного суб’єкта господарювання або пов’язаного суб’єкта господарювання на термін понад 30 днів у календарному році,

відповідно до Закону про податок на доходи від фізичних осіб із іноземним роботодавцем. Заява подається до воєводи за місцем перебування суб'єкта господарювання, до якого направлено іноземця.

4) виконує роботу для іноземного роботодавця, який не має філії, підприємства або іншої форми організованої діяльності на території Польщі та буде направлений на територію Польщі з метою реалізації послуги тимчасового та нерегулярного характеру(експортна послуга). У цьому випадку заява подається до воєводи за місцем проживання або місцем реєстрації суб’єкта, для якого надається послуга, а якщо цей суб’єкт має місце проживання або місце реєстрації за кордоном – за основним місцем роботи іноземця на території Республіки Польща.

5) виконує роботу для іноземного роботодавця і направляється на територію Республіки Польща на період, що перевищує 30 днів протягом наступних 6 місяців з іншою метою, ніж вказано в попередніх пунктах 2-4. Заява подається до воєводи за основним місцем праці іноземця на території Польщі.

Як правило, якщо специфіка роботи, яку виконує іноземець, не дозволяє вказати основне місце її виконання, дозвіл видається Мазовецьким воєводою.

Процедура видачі дозволу на роботу для іноземця

Дозвіл на роботу видається на прохання суб'єкта, який доручає виконання робіт іноземцю, тобто роботодавцю. Відповідно до чинних норм в цій сфері, повинен він включати:

1) інформацію про організацію, яка доручає виконання робіт іноземцю, або відповідно про роботодавця-користувача або організацію, до якої працівник делегований, а саме:

a) назву або ім’я та прізвище

b) адресу постійного місця проживання або зареєстрованого офісу

c) номер телефону та номер факсу, або службову електронну адресу

d) найменування реєстру, компетентного до ведення підприємницької або статутної діяльність, та номер запису в реєстрі – у випадку суб’єкта господарювання, що здійснює господарську чи статутну діяльність, або найменування, серію, номер, дату видачі та термін дії посвідчення особи та найменування органу, який видав цей документ – у випадку, якщо фізична особа не веде підприємницької діяльності,

e) ідентифікаційні номери NIP та REGON – у випадку суб’єкта господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність, або номер PESEL – у випадку фізичної особи

f) номер запису в реєстрі суб’єктів, які ведуть агентства з працевлаштування – у випадку, якщо суб’єктом господарювання, який доручає виконання роботи іноземцю є агентство з працевлаштування ,що надає послуги з тимчасової роботи,

g) PKD та опис діяльності, пов’язаної з заявою на отримання дозволу на роботу для іноземця,

h) кількість людей, які виконують роботу на користь організації, яка доручає роботу іноземцю, включаючи людей, працевлаштованих у цій організації,

i) необхідну заяву, складену під страхом кримінальної відповідальності, на наявність обставин про які йде мова в ст.88j з.1 п.3-7 Закону про промоцію працевлаштування та установи ринку праці.

 

2) особисті дані іноземця:

а) ім’я та прізвище

b) стать

c) дата народження

d) громадянство

e) назва, серія, номер, дата видачі та термін дії проїзного документа

 

3) інформація про роботу запропоновану іноземцю:

а) датований період або періоди роботи

b) посада або вид роботи

c) місце виконання роботи

d) правова основа для виконання роботи

e)  робочий час або кількість робочих годин на тиждень або місяць

f) розмір винагороди, визначений погодинною або місячною ставкою

g) обсяг основних обов'язків, пов'язаних з дорученною роботою

Слід пам’ятати: якщо іноземець буде виконувати роботу терміном менше місяця, у заяві про дозвіл на роботу необхідно вказати очікувану кількість робочих годин та винагороду за весь період роботи.

До заяви повинні додаватися документи, які необхідні для підтвердження даних, що містяться в заяві та обставин, що виправдовують видачу такого дозволу на роботу.

Види дозволів на роботу для іноземців

Дані питання регулює розпорядження Міністра сім'ї, праці та соціальної політики від 7 грудня 2017 р. у справах видачі дозволу на роботу для іноземця та внесення заяв про доручення роботи іноземцю до реєстру.

Підприємець, який бажає працевлаштувати іноземця, повинен насамперед отримати дозвіл на роботу типу А або В.

Тип А стосується іноземця, який виконує роботу на підставі умови з суб’єктом зареєстрований офіс або місце проживання якого, або філія, відділ або інша форма організованої діяльності знаходиться в Польщі. Тип В стосується іноземця, який проживає на території Республіки Польща протягом періоду, що перевищує загалом 6 місяців протягом наступних 12 місяців, у зв'язку з виконанням функцій в правлінні юридичної особи, внесеної до реєстру підприємців або є компанією з обмеженою відповідальністю в організації або у зв’язку із веденням справ командитного товариства або командитно-акціонерного товариства в якості генерального партнера, або у зв’язку із наданням йому довіреності.

Дозвіл на роботу тип А видається на термін не більше 3 років, тип В може бути виданий терміном на 3 роки, за винятком випадків, коли в юридичній особі працює понад 25 осіб, у цьому випадку дозвіл може бути виданий на термін не більше 5 років.

Обидва типи дозволів можуть бути продовжені, але заява з цього приводу повинна подаватися не раніше ніж за 90 і не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії дозволу.

Правова форма дозволів на роботу для іноземців та процедура оскарження

Дозвіл видається у формі адміністративного рішення, оскарження якого можна подати до Міністра сім’ї, праці та соціальної політики. Подається оскарження за посередництвом воєводи, який видав рішення, протягом 14 днів з дня його отримання.

Підстави для отримання негативного рішення про надання дозволу на роботу для іноземців

Воєвода може відмовити у видачі дозволу на роботу, якщо:

1) заява містить неправдиві дані або неправдиву інформацію

2) використано фальшиві документи

3) засвідчено неправду або приховано правду

4) не було дотримано умов, необхідних для його отримання

5) заявник був покараний за вчинення злочину стосовно прав осіб, які виконують роботу, за злочин пов’язаний з торгівлею людьми, за злочин пов’язаний з достовірністю документів

під час процедури отримання дозволу на роботу або є організацією, якою керує або контролює така особа

6) заявника визнано винним у правопорушенні, пов’язаному з незаконним працевлаштуванням іноземців, або на протязі 2 років після визнання його винним у дорученні нелегальної роботи іноземцю його знову визнано винним у тому самому діянні

7) заявник не виконав зобов’язань, пов’язаних із поданням заяви на отримання дозволу на роботу для іноземця та працевлаштуванням іноземця

8) особисті дані іноземця внесено до списку іноземців, перебування яких у Польщі є небажаним

9) іноземець не відповідає кваліфікаційним вимогам та іншим умовам у разі наміру довірити роботу іноземцю за регульованою професією

10) іноземець, у зв’язку з процедурою отримання дозволу на роботу, був покараний за дії, внаслідок яких відмовляється у дозволі

Воєвода може також видати негативне рішення у справі отримання дозволу на роботу для іноземця, якщо з обставин справи випливає, що дозвіл буде використаний  іноземцем з іншою метою, ніж виконання роботи для даного суб'єкта господарювання, або суб'єкт господарювання не виконує зобов'язань, пов'язаних з веденням бізнесу або дорученням роботи іншим особам.

Як випливає зі ст. 187 Закону про іноземців дозвіл на тимчасове перебування видається іноземцю в будь-якій ситуації, якщо він обґрунтує обставини свого перебування на території Республіки Польща. Крім того, іноземець повинен мати право на житло, страхування і джерело стабільного і регулярного доходу.
 
На мій погляд, допомога у догляді за онуком/онукою виправдовує перебування Вашої мами на території Польщі. Звичайно, під час процедури видачі дозволу на тимчасове проживання необхідно буде довести родинні зв'язки, тобто пред'явити свідоцтво про народження разом з перекладом з якого буде очевидно, що особа, яка претендує на дозвіл на перебування в Польщі є вашою мамою.
 
Те, що стосується страхування, достатньо буде просто купити поліс, що діє під час видачі органом дозволу на перебування у Польщі. Слід пам'ятати, що страховий поліс повинен включати в себе також вартість можливого перебування в лікарні Вашої мами.
 
З точки зору постійного і регулярного джерела доходу, на мою думку, пенсія Вашої мами виконує такі вимоги. Пенсія надходить на рахунок, Вашої мами регулярно і постійно, і крім того, її сума відповідає сумі, зазначеної в законі.
 
В цілях забезпечення права на приміщення необхідно укласти з вашою мамою договір кредитування житлового приміщення на термін, на який Ваша мама буде подавати документи на дозвіл на тимчасове проживання.
Карта Поляка може бути видана тільки особі у якої немає польського громадянства або постійного виду на проживання на території Республіки Польща. Відповідним органом про надання Карти Поляка – є консул за місцем проживання заявника.
 
Таким чином, на підставі вищевказаних положень випливає, що немає ніяких юридичних перешкод для того, щоб особа, яка має дозвіл на тимчасове перебування у Польщі, подала заяву про видачу Карти Поляка в разі виконання умов її видачі. Заява про видачу Карти Поляка необхідно подати у Консульство Республіки Польща за місцем проживання заявника, тобто в країні походження мігранта. 
 
А якщо Іноземець хоче провести процедуру в Польщі, то він може подати заяву на постійний вид на проживання із-за польського походження, тобто ст. 195 1 ч. п. 3 Закону про іноземців. Згідно з законом дозвіл на постійне проживання видається Іноземцю, якщо він має польське походження і збирається оселитися на території Польщі на постійній основі.
 
Для визначення польського походження застосовуються положення Закону про репатріацію. Особою польського походження, відповідно до цього закону, визнається той, хто заявляє про польське походження і виконує наступні умови: хоча б один з його батьків або бабуся/дідусь або двоє прабабуся /прадідусь були польської національності; підтвердить свій зв'язок з польськими коренями, знання польської мови, культивування польських звичаїв і традицій. 
 
Доказами польського походження можуть бути документи, видані польськими державними або церковною владою, а також владою колишнього СРСР, що стосуються заявника або його батьків, дідусів і бабусь або прадідусів та прабабусь, а саме:
 
Доказами, що підтверджують польське походження, можуть бути також інші документи, зокрема:

Dbamy o twoją prywatność! Strona www.karta-pobytu.pl wykorzystuje pliki cookie, aby korzystać z serwisu prosimy zaakceptować naszą Politykę prywatności